Варикозне розширення вен – захворювання, що супроводжується розширенням поверхневих вен, неспроможністю венозних клапанів, утворенням підшкірних вузлів і порушенням кровотоку в нижніх кінцівках. За даними різних досліджень в області флебологиі варикозом страждає від 30 до 40% жінок і від 10 до 20% чоловіків у віці старше 18 років.
Фактори ризику варикозу
Варикозне розширення вен – поліетіологічним хвороба. Виділяють кілька факторів, що збільшують ризик розвитку варикозу:
1). Генетична схильність, зумовлена слабкістю судинної стінки внаслідок недостатності сполучної тканини.
2). Вагітність. Вважається, що Варикозне розширення вен при вагітності розвивається через збільшення об’єму циркулюючої крові і здавлення заочеревинних вен вагітною маткою.
3). Ожиріння – доведений фактор ризику виникнення варикозу. Якщо індекс маси тіла збільшується до 27 кг/м2, ризик розвитку захворювання зростає на 33%.
4). Спосіб життя. Ризик розвитку варикозу збільшується при довгостроково перебування в положенні сидячи або стоячи, постійних статичних навантаженнях, особливо – пов’язаних з підйомом вантажів. Несприятливий вплив на перебіг захворювання надають корсети, що сприяють підвищенню внутрішньочеревного тиску і тісний одяг, здавлюються магістральні вени в області пахових складок.
5). Особливості харчування. Імовірність розвитку варикозу збільшується при малому вмісті в раціоні фруктів і сирих овочів. Дефіцит грубої клітковини приводити до хронічних запорів, а недолік Деяких корисних речовин – до порушення відновлення структури венозної стінки.
6). Порушення гормонального балансу. Певний вплив на поширеність захворювання надає широке поширення засобів гормональних контрацептивів і гормональних препаратів, Які застосовуються при терапії остеопорозу та клімактеричним синдромом.
Симптоми варикозу
Клінічні прояви захворювання залежать від стадії варикозу. Деякі пацієнти ще до появи візуальних ознак захворювання пред’являють скарги на важкість у ногах, підвищену стомлюваність, локальні болі в області гомілок.
Можлива поява телеангіоектазій. Ознаки порушення венозного відтоку відсутні. Нерідко захворювання в стадії компенсації протікає безсимптомно, і хворі не звертаються за лікаря. При фізикальному огляді може виявлятися локальне Варикозне розширення вен, найчастіше – у верхній третині гомілки. Розширені вени м’які, добре спадаються, шкіра над ними не змінена.
Пацієнти з варикозом в стадії субкомпенсації скаржаться на минущі болі, набряки, що виникають при тривало перебування у вертикальному положенні і зникаючі в положенні лежачи. Физикально (особливо в другій половині дня) може виявлятися пастозність або незначні набряки в області кісточок.
Хворі з варикозом в стадії декомпенсації пред’являють скарги на постійну важкість у ногах, тупі болі, підвищену стомлюваність, нічні судоми. Шкірний свербіж, більш виражений у вечірній час, є провісниками трофічних розладів. При зовнішньому огляді виявляється виражене розширення вен і глобальне порушення венозної гемодинаміки. Депонування великого об’єму крові в уражених кінцівках В окремих випадках може призводить до запаморочення й непритомність внаслідок падіння артеріального тиску.
Пальпаторно визначаються Розширені, напружені, вени тугоеластіческой консистенції. Стінки уражених вен спаяні зі шкірою. Локальні поглиблення в області спайок говорять про перенесення перифлебіт. Візуально виявляється гіперпігментація шкірних покривів, вогнища ціанозу. Підшкірна клітковина в областях гіперпігментації ущільнень. Шкіра шорстка, суха, її неможливо взяти в складку. Відзначаються дисгідроз (частіше – ангідроз, рідше – гіпергідроз). Трофічні порушення особливо часто з’являються на переднє-внутрішній поверхні гомілки в нижній третині. У змінених областях розвивається екзема, на тлі якої в подальшому утворюються трофічні виразки.
Лікування варикозу
У лікуванні пацієнтів з варикозом використовуються три основні методики:
— Консервативна терапія варикозу включає в себе загальні рекомендації (нормалізація рухової активності, зменшення статичного навантаження), лікувальну фізкультуру, застосування засобів еластичної компресії (компресійний трикотаж, еластичні бинти), лікування флеботоніками (Детралекс, ескузан). Консервативна терапія не може привести до повного виліковування та відновити вже Розширені вени. Застосовується як профілактичний засіб, в період підготовки до операції і при неможливості хірургічного лікування варикозу.
— Компресійна склеротерапія варикозу. При даній методиці лікування проводиться введення в розширену вену спеціального препарату. Лікар через шприц вводити у вену еластичну піну, яка заповнює Уражені посудину і викликає його спазм. Потім пацієнтові надягають компресійну панчоху, що утримує вену в спав стані. Через 3 доби стінки вени склеюються. Пацієнт носить панчіх протягом 1-1,5 місяців, поки не утворюються щільні спайки. Показання для компресійне склеротерапії – Варикозне розширення вен, не ускладненою рефлюксом з глибоких судин в поверхневі через комунікативні вени. При наявності подібного патологічного скидання ефективність компресійне склеротерапії різко зменшується.
— Оперативне лікування варикозу. Основним методом лікування ускладненого рефлюксом через комунікативні вени варикозного розширення вен є операція. Для лікування варикозу застосовується безліч операційних технік, в тому числі – з використанням мікрохірургічної техніки, радіочастотної та лазерної коагуляції уражених вен.
У початковій стадії варикозу виробляють фотокоагуляції або видалення судинних зірочок лазером. При вираженому варикозному розширенні показана флебектоміі – видалення змінених вен. В даний час ця операція все частіше проводиться із застосуванням менш інвазивної методики – мініфлебектомії. У випадках, коли варикоз ускладнюється тромбірованіем вени на всьому її протязі і приєднання інфекції, показана операція Троянова-Тренделенбурга.