Основні типові ознаки гриж, які допоможуть установити діагноз:
Наявність грижового випинання. Обстеження проводиться тільки у вертикальному положенні хворого, при цьому випинання збільшується при напруженні та кашлі. Неймовірно, але жерці стародавнього Єгипту за тисячі років до винайдення рентгену та ультразвуку могли визначати, що знаходиться в грижовому мішку не розкриваючи його. Як? Дуже просто, стукаючи по утвору (перкусія) кишка або інший утвір дають звуки різної тональності. Перкуторно – над випинанням характерний тимпанічний (високої тональності) звук при наявності в мішку кишки та тупий звук при наявності сальника.
Вправимість грижі. Якщо утвір самостійно або при незначному зусиллі вільно вправляється в черевну порожнину, то це дійсно грижа. Якщо ж утвір не вправляється, то це можливо ліпома, пакет лімфатичних вузлів чи пухлина. Виняток складають невправні грижі, свого часу я спостерігав вкрай сумний випадок, коли лікар поліклініки помилково прийняв невправну грижу за ліпому та виконав хірургічні маніпуляції, які пошкодили кишку, що призвело до вкрай сумних наслідків.
Наявність розширених грижових воріт. Хірург завжди промацує отвір грижі, особливо при пахових та пупкових грижах. У випадку пахової грижі таким прийомом можна визначити, яка це грижа, пряма чи коса, що впливає на вибір методу оперативного лікування.
Позитивний синдром кашльового поштовху. Улюблений діагностичний засіб хірургів, який дає змогу за 10-15 сек остаточно поставити діагноз – палець вводять у зовнішній паховий отвір, який знаходиться дещо вище та назовні від кореня статевого члена при цьому пацієнта просять покашляти, при відчутті поштовхів в палець лікар впевнено виставляє діагноз пахова грижа. Чому? Кашель піднімає тиск в черевній порожнині і кишки вилазять з неї через паховий отвір назустріч пальцю, а цього в здорової людини не відбувається. Усунути грижу можна лише оперативним шляхом. Застосування бандажа є паліативним заходом. Воно показано тільки в тих випадках, коли з тієї чи іншої причини операція не може бути здійснена. У розвинених країнах Америки та Європи оперативний метод також є основним.
Основним принципом оперативного лікування гриж живота є індивідуальний, диференційований підхід до вибору методу видаленням грижі. При вирішенні цього завдання необхідно враховувати форму грижі, її патогенез, стан тканин черевної стінки і величину грижового дефекту.
Операція при грижі повинна бути максимально простий і найменш травматичною. Цей принцип, однак, повинен грунтуватися на впевненості, що вибране втручання забезпечить радикальне лікування. Якщо при основній масі неускладнених пахових, стегнових і пупкових грижах можна домогтися гарних результатів за допомогою досить простих способів видаленням грижі, то при складних грижах (післяопераційних, великих, гігантських, рецидивних, багаторазово рецидивуючих, що ковзають, комбінованих і діафрагмальних) оперативне лікування часто представляє важку задачу.
Найважливішим принципом операції при грижах є її бездоганне технічне виконання. Погана хірургічна техніка за влучним висловом В.І. Добротвірської «… може дискредитувати будь-який, навіть найкращий спосіб». Видаленням грижі у легких випадках не вимагає вершин оперативного майстерності і багаторічного досвіду. Однак саме тут виявляється вміння хірурга дбайливо ставитися до тканин, легко орієнтуватися в топографо-анатомічних взаєминах, забезпечити максимальну асептичності операції і ретельний гемостаз.
Глибоко осмислена і добре виконана операція приносить величезне задоволення і при хорошому завершенні зміцнює віру хірурга в свої сили.