Пухлина, новоутвір («neoplasma» від грец. «neos» — новий, «plasma» — утворення) або бластома (від грец. «blastos» — паросток) є загальноприйнятими синонімами, що позначають як доброякісні, так і злоякісні онкологічні процеси.
Існує декілька теорій виникнення новоутворів; суть їх зводиться до наступного:
1). Теорія подразнення (висунута в 1863 р. Р. Вірховим)
2). Ембріональна теорія Конгейма
3). Інфекційно-вірусогенетична теорія.
Основні особливості доброякісних пухлин
Доброякісні пухлини відрізняються від злоякісних наступним:
1). Деякі з них бувають вродженими, оскільки є наслідком вад розвитку (остеоми, тератоми, гемангіоми, лімфангіоми та ін.).
2). Ростуть поволі, достатньо чітко відмежовані від навколишніх здорових тканин, іноді навіть мають капсулу.
3). Якщо локалізуються в м’яких тканинах, то тривало зберігають рухливість.
4). Як правило не дають метастазів.
5). Гістологічно мають однорідну будову, а їх клітини, навіть будучи атиповими, нагадують клітини, що входять в будову здорової тканини, з якої пухлина походить.
6). Здатні озлоякіснюватися, хоч з деякими це відбувається дуже рідко (ангіоми, остеоми).
7). Можуть мати один або декілька злоякісних аналогів; наприклад, аденома може перетворитися на злоякісну аденому, аденокарциному, базальноклітинну аденому, цистаденому та ін.
Папіломи і папіломатоз
Захворюваність на папіломи обличчя і порожнини рота складає 4% всіх хворих, госпіталізованих з приводу доброякісних пухлин. Переважна більшість їх страждає папіломатозом порожнини рота; часто папіломатоз супровожується діабетом, порушенням діяльності серцевосудинної системи, печінки, нирок і т. д.).
Папілома (papillome) є дійсною доброякісною пухлиною епідермісу. Виявляють її переважно у літніх людей, однаково часто у осіб різної статі. Деякі автори вважають, що в більшості випадків причиною виникнення папіломи служить вірус (Баландін І.Г., Ланцман М.Н., 1982).
Ліпома
Клінічно ліпоми можуть виглядати у вигляді кулястої, овальної, плоскої, багатовузлової й інших форм пухлини. Мають часточкову будову і оточені тонкою капсулою. Ліпома може бути м’якою (тістоподібної), щільноеластичної або щільної консистенції (залежно від виду ліпоми, її розташування — знаходиться між фасціальними листками або в товщі слинної залози, тиску м’язів, що оточують пухлину, глибини її локалізації і т.п.). Поверхня пухлини гладка або часточкова. В деяких випадках, не завжди вдається визначити межі ліпоми. Пухлина рухома, безболісна, росте поволі (роками). Ліпоми, які розташовані поверхнево, можуть давати симптоми псевдофлюктуації.