Епітеліальний куприковий хід являє собою епітеліальне занурення у вигляді вузького каналу, розташованого під шкірою крижово-куприкової ділянки, що відкривається на шкірі одним або декількома крапковими отворами (первинними) строго по середній лінії між сідницями.
Куприковий хід має довжину 2- 3 см, кінчається в підшкірній клітковині сліпо та з самим куприком не зв’язаний. Епітелій, що вистилає хід, містить волосяні цибулини, потові й сальні залози й оточений сполучнотканинними волокнами.
Епітеліальний куприковий хід — вроджене захворювання, обумовлене дефектом розвитку каудального кінця ембріона, у результаті чого під шкірою міжсідничної складки залишається хід, вистелений епітелієм.Характерними є скарги на біль в ділянці крижа та куприка, виділення гною або сукровиці з’являються у випадку розвитку запалення. Іноді хворі зв’язують початок захворювання із травмою крижово-куприкової ділянки. Неускладнений епітеліальний куприковий хід звичайно не заподіює людині яких-небудь незручностей. При розвитку запалення в хворого виникає біль в ділянці крижу та куприка, з’являються виділення з первинних отворів ходу. При поширенні запалення на навколишню клітковину біль стає досить вираженим, з’являються ущільнення й гіперемія шкіри. Місцеві зміни можуть супроводжуватися підвищенням температури тіла. Таким чином, виникає гостре запалення епітеліального куприкового ходу, у якому розрізняють 2 стадії: інфільтративну й абсцедування.
Запальні зміни в епітеліальному ході й навколишній клітковині при тривалій відмові від радикального лікування можуть привести до формування множинних вторинних нориць, що відкриваються досить далеко від крижово-куприкової ділянки: в ділянці шкіри промежини, на калитці, пахових складках і навіть на передній черевній стінці.
Лікування епітеліального куприкового ходу тільки хірургічне. Слід забрати основне джерело запалення — епітеліальний канал разом з усіма первинними отворами, і якщо вже виникло запалення, то разом зі зміненими тканинами навколо ходу й вторинними норицями.